Олексій

Іноді людина роками відчуває, що з нею «щось не так», але не може пояснити чому. Вона живе, працює, будує стосунки, та всередині …

Іноді батьки помічають дивні дрібниці. Дитина ніби поруч, але ніби в своєму світі. Погляд ковзає повз, реакції слабкі, зв’язок ніби не складається. …

Ті ночі, коли над містом виє сирена, запам’ятовуються надовго. Тоді особливо гостро розумієш ціну кожної ракети, що не долетіла. Саме в такі …

Після вечірньої прогулянки рука раптом починає пекти. Маленька червона пляма ніби дрібниця, але через годину вона свербить так, що важко заснути. Укуси …

Коли ви чуєте новини з фронту, за кожною назвою бригади чи корпусу стоїть жива система. Не абстрактна схема на папері, а чітка …

Вечір у селі завжди звучить інакше. Тиша густіша, вітер шарудить листям, і навіть тінь під деревом здається кимось живим. У такі моменти …

Колись я вперше заварив іван-чай не через моду, а через втому. Пам’ятаю той вечір: голова гуде після дня, а каву вже не …

Пляма від ручки виглядає дрібницею, поки вона не з’являється на улюбленій сорочці або дитячій кофті. Один рух — і синя лінія вже …

Іноді чуєш слово — і воно ніби світиться зсередини. Воно просте, але в ньому є настрій, характер і пам’ять про тих, хто …

Редиска пахне весною. Хрумка, трохи гостра, з соком, що виступає на зрізі. Ми кидаємо її в салат, не замислюючись, а потім дивуємось, …